Про мене

Фотографія як спосіб
документувати життя

Вітаю!

Мене звати Михайло (також Mike). Я фотолюбитель з України. Мені майже 40 років, одружений з чудовою жінкою і у нас є купа веселих діток. Проживаємо ми в невеликому містечку Пустомити неподалік від трохи більшого міста Львів.

В основному я фотографую пейзажі але не відмовляюсь від дослідження нових жанрів та стилів. Люблю фотографувати природу, міське і сільське життя, цікаву архітектуру та й усе, що впаде мені в око. У фотосправі маю більш ніж 25 років досвіду (якщо це взагалі можливо виміряти часовими проміжками).

Мій підхід до зйомки досить простий: помітити щось незвичне і гарне у повсякденному житті і зафіксувати це на фото якнайточніше. Намагаюсь робити свої фотографії реалістичними та природніми, зберегти їхню автентичність. Коли редагую, уникаю радикальної ретуші, наприклад не заштамповую випадкове сміття на пейзажах чи дефекти шкіри на портретах, по мінімуму користуюсь масками. Загалом моє правило таке: якщо чогось не повинно бути на фото, я мушу скомпонувати кадр відповідно або прибрати сцену вручну перед тим як натиснути спуск. Корекцію кольорів і рівнів не уникаю, але стараюсь не переходити в облась фантастики.

Не фотограф?

Так, мушу визнати, я не професійний фотограф. Більшість людей знають мене як інженера-програміста. Але фотографія займає особливе місце в моєму житті. Для мене вона була своєрідним священним ремеслом задовго до того, як я війшов в IT.

Мій фотошлях почався ще в школі на початку 2000-х. Після того, як я записався в місцевий фото-гурток, я переконав батьків купити мені радянський плівковий «Зеніт». Моя сім'я на той час була не дуже багатою, тому я досі дуже ціную цю покупку.

Камера мала повністю ручне керування та вбудований експонометр. Жодного тобі автофокусу чи пріоритету діафрагми, але все одно знімати було неймовірно цікаво. І ще цей чорно-сріблястий фотоапарат мав стильний класичний вигляд, чим дуже вирізнявся серед тогочасних пластикових компактів.

Фото-залежний

Цифрова фотографія повільно увійшла в моє життя ще в університетські роки. Я кілька разів позичав Canon PowerShot A400 в одногрупника, а пізніше купив власний Panasonic Lumix DMC-FZ8. Це був справжній звір, не дзеркалка, але її зум був вражаючим.

Після захисту диплому і отримання "справжньої роботи" я ступив на слизьку стежку дзеркалок, почавши з Nikon D60. Через кілька років я перейшов на Nikon D90 і почав експериментувати з різними ручними об’єктивами. Трохи пізніше придбав бездзеркальну камеру Fujifilm X-E1 з кітовим об’єктивом Fujifilm XF 18-55mm. Моїм останнім доповненнями до колекції фотоспорядження став повнокадровий Nikon D750 з кількома недорогими фікс та зум-об’єктивами, а також малюк Samsung NX1000 з об’єктивом Samsung 30 мм f/2.

Щодо плівкових камер, то вони ніколи повністю не зникали з мого життя. Періодично, коли мені набридала цифра, продовжував знімати на плівку (ФЕД-5с, Nikon FG, Nikon N90s і нещодавно Nikon FM2).

Колись, коли найде натхнення, я додам на сайт окрему сторінку з детальнішим описом усього цього спорядження та моїми враженнями від нього.

І не велосипедист

У мене багато різних захоплень окрім камер і об'єктивів. Одним із них є активний спосіб життя (велосипед, біг, походи в гори), завдяки цьому я досліджую світ навколо себе і надихаюсь на створення нових фотографій. Також я цікавлюсь астрономією і це інколи відбивається на моїх фотографіях. Інші захоплення включають: науково-фантиастичні книжки та кіно, розвиток мапи світу (вітання спільноті OSM), відеоігри та інші випадкові речі, що не мають відношення до цього сайту (а може і мають).

Отож, запрошую вас у мій маленкий закуток інтернету. Сподіваюсь, вам тут сподобається. Якщо вам потрібно будь-яке фото з цього сайту у більшому форматі, або якщо бажаєте просто привітатись, не соромтесь використати форму для зв'язку або посилання на мої соцмережі чи електронну скриньку.